Останнє інтерв'ю М. Й. Ядренка

Пішов з життя відомий математик, чудовий викладач, член-кореспондент Національної академії наук України, професор, лауреат Державної премії України Михайло Йосипович Ядренко. Михайло Йосипович автор більш ніж 250 наукових робіт, 24 підручників та навчальних посібників. Його монографія "Спектральная теория случайных полей" перекладена на англійську мову та видана в США. М. Й. Ядренко виховав великий колектив вчених: 45 кандидатів фізико-математичних наук, 10 з яких захистили докторські дисертації.
Михайло Йосипович був нагороджений орденом "За заслуги" III ступеню, медалями "За трудовую доблесть", " За доблестный труд", імені А. С. Макаренка. Він заслужений діяч науки і техніки, відмінник народної освіти України, лауреат премії імені М. М. Крилова.

М. Й. Ядренко багато років опікувався проблемами середньої школи, є одним з активних організаторів та незмінним головою журі Всеукраїнських олімпіад, засновником та незмінним відповідальним редактором науково-популярного журналу "У світі математики". Останнє інтерв'ю у М. Й. Ядренка взяла Любов Іванівна Ващенко, учитель-методист фізико-математичного ліцею при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

*****
Л. І.: Де і коли ви народилися?

М. И.: Я народився 16 квітня 1932 р. в селі Дрімайлівка (неподалік від Ніжина) в селянській родині. Дід, батько й мати працювали в колгоспі. Весна 1933 р. була надзвичайно тяжкою для сім'ї.
М. И.: Раннє дитинство проходило в Дрімайлівці. Це красиве село, оточене лісами. Моїми вихователями були дід Ядренко Юхим Карпович та баба Ядренко (в дівочості Клименко) Варвара Тарасівна. Від них я знав назву кожної рослини, квіточки в городі, у полі та в лісі, і назву та голос кожної лісової пташки. На жаль, життя склалося так, що після закінчення університету я втратив зв'язок з природою, і більшість інформації, отриманої від діда та баби, стерлася з пам'яті.

З п'яти років я, знову ж завдяки дідові, став вільно читати. Підручниками були буквар та "Кобзар" Шевченка. У вересні 1940 р. я пішов до І класу Ніжинської середньої школи № 1. До цього часу дуже добрі-: пам'ятаю перший день війни. Під час окупації навчання в школі тривало, але з великими перервами, бо школу часто переводили з одного приміщення в інше. Вчились за радянськими довоєнними підручниками. Приміщення педагогічного інституту німці зайняли під госпіталь. Планувалося звільнення від книжок бібліотеки інституту, але молодим бібліотекарям Н. Г. Наркевич та

К. Константиновій вдалось отримати від німецької комендатури дозвіл на відкриття інститутської книгозбірні як міської бібліотеки. Це врятувсіло від знищення унікальну бібліотеку, яка створювалась з 1805 р. Дозволялося видавати читачам твори класиків світової, російської та української літератури. дореволюційні журнали "Мир приключений", "Вестник Европы", "Русское богатство" та ін. Цілком можливо, що найактивнішим читачем бібліотеки був я. Найулюбленішим автором був Жуль Вери. Я перечитав усі українські переклади Жуля Верна та російські переклади Марка Вовчка, які публікувалися в журналі "Мир приключений". До цього часу тепло згадую бібліотекарів, прізвища яких я дізнався нещодавно зі статті в журналі "Рідна школа" (серпень 2000 р.). Молоді жінки явно симпатизували юному читачеві і іноді перебільшу нал и його можливості, рекомендуючи ту чи іншу серйозну книжку

Л. І.: Чим Ви захоплювалися в школі? Які предмети найбільше подобались? Хто вплинув на ваш вибір професії математика? М. Й.: З вересня 1944 до червня 1947 р. я вчився в 5-7 класах Чернігівської неиовно-середньої школи № 4. У цей час я захоплювався географією і дуже добре її знав. З вересня 1947 р. я продовжував навчання в Ніжинській середній школі К' 4. Моїм учителем математики був Григорій Миколайович Тюпа, безперечно, талановитий педагог. Г. М. був завучем, часто відвідував уроки інших учителів. Він знав по імені кожного учня школи. Мій однокласник Сергій Лопатніков і я (Сергій дуже гарно малював) деякий час видавали разом з Г М. сатиричний журнал "Крокодил", який був дуже популярним у школі. Г. М. пробудив у мене інтерес до математики. Уже в 9 класі я твердо вирішив обрати професію математика. Я став розшукувати математичні книги для чигання. Були прочитані всі наявні в бібліотеці книги Я. Перельмана. В домашній бібліотеці Г. М. була чудова книга Радемахера, Теплица "Числа и фигуры", В 1948 р. в шкільній бібліотеці з'явився переклад книги відомих американських математиків Куран та і Робінса "Что гакое современная математика?" Ці книжки стали для мене настільними...
Дивитись матеріал повністю

Матеріали на сторінці викладено лише для ознайомлення чи тестування. Всі файли - це зібрання посилань в Інтернеті і ніякої відповідальності за них автор сайту не несе!
Скачавши інформацію сторінки, користувач згоден з тим, що робить це для ознайомлення та має знищити її впродовж 24 годин після завантаження або придбати у автора чи фірми-виробника!